1-я книга ЦарствГлава 13 |
|
1 |
|
2 И избрал себе Саул три тысячи из Израильтян, две тысячи были с Саулом в Михмасе и на горе Вефильской, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой; а остальной народ отпустил он, каждого в шатер свой. |
|
3 |
|
4 Когда услышал весь Израиль, что Саул поразил охранное войско Филистимское, и что Израиль ненавистен сделался для Филистимлян, тогда собрался народ вслед Саула в Галгал. |
|
5 |
|
6 Люди Израилевы, видя, что они в опасности, потому что народ был утеснен, укрывались в пещеры, в терновые кустарники, в ущелия гор, в башни и в ямы. |
|
7 И уходили Евреи за Иордан, в землю Гадову и Галаад. А Саул был еще в Галгале, и весь народ, пошедший вслед его, был в трепете. |
|
8 Семь дней ждал он срока, назначенного Самуилом, но как Самуил не приходил в Галгал, то народ стал расходиться от него. |
|
9 |
|
10 Лишь только он окончил приносить всесожжение, вот приходит Самуил, и Саул вышел навстречу ему, приветствовал его. |
|
11 |
|
12 То я сказал сам в себе: теперь придут Филистимляне ко мне в Галгал, а я еще не молился Господу, и потому я осмелился, и принес всесожжение. |
|
13 |
|
14 Но теперь царство твое не устоит: Господь нашел себе мужа по сердцу Своему, и поставил его Господь владыкою над народом Своим. Ибо ты не сохранил того, что повелел тебе Господь. |
|
15 |
|
16 Саул, Ионафан, сын его, и народ, находившийся при них, были в Гиве Вениаминовой; а Филистимляне стояли станом в Михмасе. |
|
17 И вышло из стана Филистимлян три отряда опустошать землю; один отряд поворотил на дорогу к Офре в область Шуал; |
|
18 Другой отряд поворотил на дорогу Бефоронскую; а третий отряд поворотил на дорогу к пределу, который лежит при долине Цевоим, к пустыне. |
|
19 |
|
20 А ходил всяк из Израильтян к Филистимлянам точить свой сошник, свой заступ, свой топор и свой лемеш, |
|
21 Когда сделается щербина на острие у сошников и у заступов, и у трезубцов и у топоров, или нужно рожен поправить. |
|
22 Итак в день сражения не нашлось ни меча, ни копья в руках всего народа, который был с Саулом и Ионафаном; а нашлись только у Саула и Ионафана, сына его. |
|
23 И охранное войско Филистимское выступило к переправе Михмасской. |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
|
1 |
|
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
|
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
|
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
|
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
|
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
|
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
|
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
|
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
|
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
|
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
|
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
|
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
|
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
|
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
|
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
|
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
|
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
|
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
|
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
|
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
|
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
|
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |
1-я книга ЦарствГлава 13 |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
|
1 |
1 |
|
2 И избрал себе Саул три тысячи из Израильтян, две тысячи были с Саулом в Михмасе и на горе Вефильской, а тысяча была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой; а остальной народ отпустил он, каждого в шатер свой. |
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
|
3 |
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
|
4 Когда услышал весь Израиль, что Саул поразил охранное войско Филистимское, и что Израиль ненавистен сделался для Филистимлян, тогда собрался народ вслед Саула в Галгал. |
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
|
5 |
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
|
6 Люди Израилевы, видя, что они в опасности, потому что народ был утеснен, укрывались в пещеры, в терновые кустарники, в ущелия гор, в башни и в ямы. |
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
|
7 И уходили Евреи за Иордан, в землю Гадову и Галаад. А Саул был еще в Галгале, и весь народ, пошедший вслед его, был в трепете. |
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
|
8 Семь дней ждал он срока, назначенного Самуилом, но как Самуил не приходил в Галгал, то народ стал расходиться от него. |
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
|
9 |
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
|
10 Лишь только он окончил приносить всесожжение, вот приходит Самуил, и Саул вышел навстречу ему, приветствовал его. |
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
|
11 |
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
|
12 То я сказал сам в себе: теперь придут Филистимляне ко мне в Галгал, а я еще не молился Господу, и потому я осмелился, и принес всесожжение. |
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
|
13 |
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
|
14 Но теперь царство твое не устоит: Господь нашел себе мужа по сердцу Своему, и поставил его Господь владыкою над народом Своим. Ибо ты не сохранил того, что повелел тебе Господь. |
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
|
15 |
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
|
16 Саул, Ионафан, сын его, и народ, находившийся при них, были в Гиве Вениаминовой; а Филистимляне стояли станом в Михмасе. |
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
|
17 И вышло из стана Филистимлян три отряда опустошать землю; один отряд поворотил на дорогу к Офре в область Шуал; |
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
|
18 Другой отряд поворотил на дорогу Бефоронскую; а третий отряд поворотил на дорогу к пределу, который лежит при долине Цевоим, к пустыне. |
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
|
19 |
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
|
20 А ходил всяк из Израильтян к Филистимлянам точить свой сошник, свой заступ, свой топор и свой лемеш, |
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
|
21 Когда сделается щербина на острие у сошников и у заступов, и у трезубцов и у топоров, или нужно рожен поправить. |
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
|
22 Итак в день сражения не нашлось ни меча, ни копья в руках всего народа, который был с Саулом и Ионафаном; а нашлись только у Саула и Ионафана, сына его. |
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
|
23 И охранное войско Филистимское выступило к переправе Михмасской. |
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |